Ранній розвиток дитини.
Для початку важливо розібратися, що таке ранній розвиток і яким він може бути. Адже багато хто вважає, що ранній розвиток дорівнює навчанню читання та правопису з двох років, наприклад. Або напихати дитину інформацією, яка навряд чи їй знадобиться навіть у дорослому житті. На це питання неможливо дивитися вузько.
Також непогано б було розуміти, для чого батьки замислюються над такими питаннями? Їм дуже хочеться щоб дитина виросла генієм, досягла тих вершин, яких не досягли вони самі, як би завершуючи шлях батьків? Чи все ж таки ранній розвиток важливий для майбутнього щастя дитини?
Давайте погодимося, що будь-якій дитині потрібен поштовх для розвитку, тобто стимул. Дуже важливе соціальне середовище, в якому живе дитина. Мама і тато залучені до життя дитини чи вони настільки втомлюються на роботі, що їх вистачає лише на телевізор вечорами? Дитині дуже важливе спілкування. Настільки раннє спілкування, що часом це здається абсурдним. Але, як свідчать численні дослідження, новонароджений здатний розуміти батьків і реагувати на їх інтонацію, тембр голосу і навіть сенс сказаного від народження і навіть раніше.
Дитина повинна купатися в мові батьків, це буде найкращим стимулом для її розвитку. Така дитина однозначно рано почне говорити та дивувати сказаним. З такою дитиною одразу цікаво. З такою дитиною ніколи не в тягар проводити час.
Чим досвідченіший ілюзіоніст, тим краще у нього фокуси.
До трьох років у дитини найактивніше формуються нейронні зв'язки у мозку. Це означає, що більше зв'язків буде сформовано, тим легше ними потім управляти. Тут важлива не кількість уроків раннього розвитку, а скоріше їх якість. Наприклад дворічна дитина охочіше буде малювати, ніж вчитися читати. І користі в цьому занятті буде більше, тому що малювання розвиває уяву, а це одна з ключових навичок родом із дитинства. Як би там не було, будь-яке навчання в ранньому віці має відбуватися в ігровій формі, адже дитина запам'ятовує лише те, що їй цікаво.
Маленьким дітям важливо багато читати.
Я часто чую від батьків скарги на те, що дитина не любить читати казки, у неї не вистачає терпіння або їй зовсім не цікаво. Я б рекомендувала починати з великих книг з картинками, так званих Віммельбухів. За допомогою таких книг можна почати розглядати картинки та вигадувати свої історії разом з дитиною, що набагато цікавіше за монотонне читання.
Якщо з дитиною проводити час задіявши книги з раннього віку, повірте, до 2-х років у дитини вже буде навичка спільного читання та інтерес до книжок. У середньому з 2-х років дитина вже здатна цікавитись короткими історіями-казками з картинками. Спробуйте, ви здивуєтеся, наскільки цікавим може бути таке проведення часу. Це буде розвивати увагу, фантазію та пам'ять. Адже після кількох прочитань, дитина буде пам'ятати книгу напам'ять і виправляти вас якщо ви намагатиметеся скоротити історію і швидше заснути :) А повторення дуже важливе для тих зв'язків, які формуються в мозку дитини.
Дуже важливо маленьку дитину часто брати на руки.
Це також ранній розвиток. Тому що тактильність для новонародженого важливіша за догляд. Дуже часто мами більше уваги приділяють догляду, ніж увазі. Діти пізнають світ ручками, вони все мацають і ніс і зубик у мами і бороду у тата і все інше, що потрапляє під руки.
Для дитини життєво важливо бути коханою. Тоді в неї з'являється неймовірно важливий досвід не бути знехтуваним світом у майбутньому. Така дитина багато чого добиватиметься в житті, адже у неї буде непохитна віра в себе. Новонароджений плаче багато, тому що він не вміє поки інакше висловлювати свої почуття. Дуже важливо, щоб дитину не залишали плакати на самоті.
Дітям не можна брехати.
Вони завжди знають якщо ви брешете. Вони це або відчувають або знають. Інтуїція 3-річної дитини вже здатна підказати їй, що батьки кажуть неправду. Вона Вам ніколи про це прямо не скаже, але її цікавість буде вже підігріта дивною поведінкою батьків. І якщо їй, до того як мама придумала історію про лелеки, було достатньо інформації, що діти народжуються з маминого живота, то у разі брехні інтерес дитини піде набагато далі. І питати вона уже буде не у батьків. А якщо мама при цьому ще й злякалася або накричала, то вона точно не заведе більше такої розмови і все інше дізнаватиметься із сумнівних джерел.
Схема, в якій батьки вказують, або розповідають дитині як поводитися, не працює. Тільки приклад буде взято на озброєння. Діти в ранньому віці нічого не знають просто так, вони все дізнаються з досвіду. І якщо поведінка тата неприйнятна, дитина її обов'язково повторить, навіть якщо тато сто разів розповість як треба робити і як не треба.
Читайте також : Ранній розвиток та сенсорна інтеграція.
Читайте також : Коли і навіщо водити дитину в дитячий садок?
Про автора
Я вивчаю психоаналіз із 2009 року.
З 2013 року веду свою приватну практику.
До цього, з початку 2000-х навчалася у сфері психо-, соціо-лінгвістики, педагогіки.
Знання, отримані під час першої магістратури, дали можливість більш свідомо підійти до вивчення психотерапевтичних методик.
На головну.
Приймайте рішення
Не витрачайте час. Поставте мені питання. Запишіться на прийом. Перша зустріч вас ні до чого не зобов'язує.