У житті у всіх нас є труднощі та проблеми. Якщо наші практичні проблеми та наші емоційні реакції на ці проблеми стають надто серйозними, у нас може розвинутись розлад. Інтенсивністю нашої реакції визначається, чи стане проблема розладом.
Трохи занепокоєння допомагає напружити розум, а надто багато паралізує його.
Занепокоєння можна описати як «похмуре передчуття, напругу чи труднощі від передчуття небезпеки, джерело якої, як правило, не відоме або не впізнане» (Psychiatric Glossary, 1994). Якщо занепокоєння стає дуже сильним і викликає значні розлади або погіршує наше життя, то підвищується рівень загальної тривожності.
У психолого-педагогічній практиці ступінь тривожності особистості визначається за двома показниками - особистісною та ситуативною тривожністю. Під особистісною тривожністю розуміється індивідуальна риса особистості людини, що відображає його схильність до негативних емоційних реакцій на різні життєві ситуації, які несуть у собі загрозу його «Я» (самооцінки, рівню домагань, ставленню до себе і т.п.).
Ситуативна тривожність - це внутрішній, стійкий стан тривожності як поведінкова реакція на певні життєві ситуації (серйозні переговори з офіційними особами, телефонні розмови, екзаменаційні випробування, тощо).
Іноді тривожність проявляється у формі панічної атаки.
Панічна атака - раптове, непереборне занепокоєння, що породжує жах і багато фізичних симптомів найсильнішого страху, такі як прискорене серцебиття, нудота, утруднення дихання, оніміння, дзвін у вухах, тремтіння, приплив крові, озноб і побоювання втратити контроль над собою, збожеволіти або померти. Зазвичай страх досягає максимуму за 10 хвилин, а потім спадає.
Панічний розлад - тривожний розлад, що відрізняється повторюваними і непередбачуваними нападами паніки.
За Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10), номенклатура панічного розладу (епізодичної пароксизмальної тривожності) – F-41.0. Панічний розлад [епізодична пароксизмальна тривожність]
Характерною рисою розладу є рецидивні напади різко вираженої тривоги (паніки), які не обмежені якоюсь особливою ситуацією або комплексом обставин і, отже, непередбачувані. Як і при інших тривожних розладах, основна симптоматика включає раптове виникнення серцебиття, біль у грудній клітці, відчуття задухи, нудоту та почуття нереальності (деперсоналізація чи дереалізація). Крім того, як вторинне явище часто є страх померти, втратити контроль над собою або збожеволіти. Панічний розлад не слід використовувати як основний діагноз, якщо у пацієнта був депресивний розлад на початку нападу паніки. І тут напад паніки, найімовірніше, є вторинним стосовно депресії.
Відповідно до DSM-IV, діагноз «панічний розлад» ставиться у разі, коли дисфункціональні зміни у поведінці людини тривають місяць чи більше після одного з нападів паніки. Деякі люди постійно переймаються, що напад повториться. Інших турбують причини нападу — вони можуть боятися, що божеволіють або що у них з'явилися проблеми з діяльністю серця. Треті ретельно планують свою поведінку, виходячи з можливості того, що напад може розпочатися будь-якої миті (див.: Діагностична таблиця DSM-IV).
Прихильники біологічної теорії вважають, що причиною панічного розладу є анормальна активність норепінефрину в блакитній плямі головного мозку. Для лікування людей із цим розладом вони використовують певні антидепресанти та бензодіазепіни. Людям, які страждають на панічний розлад з агорафобією, може знадобитися поєднання медикаментозної терапії з біхевіористськими експозиційними методами терапії.
Прибічники когнітивної теорії припускають, що схильні до паніки люди дуже чутливі до своїх тілесних відчуттів і часто неправильно інтерпретують їх як ознаки тяжкої хвороби. Такі люди, як правило, мають високий рівень тривожної чутливості та відчувають сильну тривогу під час проходження біологічного випробувального тесту. Когнітивні терапевти вчать пацієнтів, що їхні фізичні відчуття насправді абсолютно безпечні.
За матеріалами:
Читайте також : Психотерапевт, психолог та психоаналітик.
Я вивчаю психоаналіз із 2009 року.
З 2013 року веду свою приватну практику.
До цього, з початку 2000-х навчалася у сфері психо-, соціо-лінгвістики, педагогіки.
Знання, отримані під час першої магістратури, дали можливість більш свідомо підійти до вивчення психотерапевтичних методик.
На головну.
Не витрачайте час. Поставте мені питання. Запишіться на прийом. Перша зустріч вас ні до чого не зобов'язує.
+380 93 818 0881
@helen_shrink
>вулиця Ігорівська, 2/6
бульвар Тараса Шевченко 46В
м. Київ